видворення
ВИ́ДВОРЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́дворити.
Однією з форм переслідування євреїв угорським окупаційним режимом наприкінці 30-х років ХХ століття було видворення їх із Закарпатського краю (з наук. літ.);
Статус біженця в Україні не захищає від видворення за межі нашої держави (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видворення — ви́дворення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видворення — -я, с. Дія за знач. видворяти. Великий тлумачний словник сучасної мови