1. Словник української мови у 20 томах

видма

ВИ́ДМА, и, ж.

Піщане місце (пагорб або пасмо), нанесене вітром; дюна.

А коли на пустій видмі понакидувано будяччя, то хто ж може жадати, щоб там уродила пшениця? (І. Франко);

Піщані видми облягали виднокруг (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видма — ви́дма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. видма — -и, ж. Піщане місце, з якого у вітряну погоду зноситься пісок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видма — ВИ́ДМА, и, ж. Піщане місце, з якого у вітряну погоду зноситься пісок. А коли на пустій видмі понакидувано будяччя, то хто ж може жадати, щоб там уродила пшениця? (Фр., XVI, 1955, 42); Піщані видми облягали виднокруг (Загреб., Європа 45, 1959, 314). Словник української мови в 11 томах
  4. видма — Ви́дма, -ми ж. Песчаное мѣсто, изъ котораго въ вѣтренную погоду засыпаетъ пескомъ ближайшія поля. Кролевец. у. Словник української мови Грінченка