1. Словник української мови у 20 томах

видовий

ВИДОВИ́Й, а́, е́.

Стос. до виду (див. вид² 2–4).

Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (з наук. літ.);

Збірник документів – наукове видання, що містить документи, об'єднані спільною темою, видовою ознакою або авторським походженням і оснащені науково-довідковим апаратом (з наук. літ.);

Предикати процесу, стану, якості, локативності та ін. не беруть участі у вираженні суто видових функцій (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видовий — видови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. видовий — [виедовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і Орфоепічний словник української мови
  3. видовий — -а, -е. Стос. до виду (див. вид II 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видовий — ВИДОВИ́Й, а́, е́. Стос. до виду ( див. вид² 3). Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 14). Словник української мови в 11 томах