видолок
ВИ́ДОЛОК, лка, ч.
Те саме, що ви́долинок.
Тільки в дитинстві на своїй Чернігівщині знала [Інна] такі видолки, їх там звуть рівчаками (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видолок — див. низовина Словник синонімів Вусика