видоутворення
ВИДОУТВО́РЕННЯ, я, с.
1. біол. Процес виникнення нових біологічних видів.
Висока спонтанна мутабельність дає багате підґрунтя для видоутворення в класі кісткових риб, який є найчисленнішим серед хребетних (з наук. літ.);
Провідним фактором видоутворення є природний відбір (з наук. літ.);
Теорія Дарвіна не враховувала істотної ролі у видоутворенні таких емпірично виявлених чинників, як прояв взаємодопомоги і солідарності між організмами (з наук.-попул. літ.).
2. лінгв. Утворення видів дієслова.
У праці розглядаються основні особливості праслов'янського дієслівного словотворення порівняно з індоєвропейським і система дієслівного словотворення праслов'янського періоду (нетематичні, тематичні та кореневі основи, основи різних дієслівних форм, префіксація, видоутворення тощо) (з наук. літ.);
Видоутворення дієслів ускладнюється залежно від того, скільки лексико-семантичних варіантів входить у структуру багатозначного слова (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- видоутворення — видоутво́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видоутворення — -я, с. Утворення нових біологічних видів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видоутворення — Процес еволюції організмів, який веде до виникнення нових видів із раніше сформованих. Універсальний словник-енциклопедія
- видоутворення — ВИДОУТВО́РЕННЯ, я, с. Утворення біологічних видів. Словник української мови в 11 томах