1. Словник української мови у 20 томах

видурений

ВИ́ДУРЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ви́дурити.

Набивши добре кишені грішми, видуреними у темних богобоящих селян, він [Копродоніс] пішов на хитрощі вже більше корисні: задумав дурити багатих київських ченців... (І. Нечуй-Левицький);

// ви́дурено, безос. пред.

До працівників райвідділу міліції почали надходити численні звернення від громадян, які одностайно твердили про те, що в них шахрайським шляхом було видурено гроші (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видурений — ви́дурений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видурений — ВИ́ДУРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́дурити. Набивши добре кишені грішми, видуреними у темних богобоящих селян, він пішов на хитрощі вже більше корисні: задумав дурити багатих київських ченців… (Н.-Лев., III, 1956, 363). Словник української мови в 11 томах