видільний

ВИДІЛЬНИ́Й, а́, е́.

1. фізл. Який служить для виведення з організму певних речовин.

Кров здійснює транспортну і видільну функції, доставляючи поживні речовини від органів травлення до клітин і тканин організму та виносячи шкідливі продукти розпаду (з наук. літ.);

Основою видільної системи людини є нирки (з наук. літ.);

Шкіра, крім дихальної, виконує також видільну функцію, виводячи з організму зайву вологу та шкідливі речовини (з навч. літ.).

2. Який чимось виділяється або щось виділяє.

Членування змісту тексту на факти залежить як від об'єктивних чинників (видільна роль рубрики, заголовка, архітектонічні елементи тексту, що допомагають виділити факт, і т. ін.), так і від суб'єктивних (читач вважає фактом тільки те, що його цікавить) (з наук. літ.);

Видільна інтонація;

Видільний шрифт.