вижовтілий
ВИ́ЖОВТІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до ви́жовтіти.
Вдень тут добре видно жалюгідні сліди колишнього блиску: брудні, невизначеного кольору .. свинцеві дахи, вижовтіле, мов стара слонова кістка, дороге каміння, облуплені фронтони (М. Слабошпицький);
Змарніле, украй вижовтіле лице жінки нагадувало якийсь стародавній пергамент (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вижовтілий — ви́жовтілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вижовтілий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вижовтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови