визволенець
ВИЗВОЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч.
Людина, яку визволили з неволі, рабства.
Бо покликаний в Господі раб – визволенець Господній (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визволенець — -нця, ч. Чоловік, якого визволили з неволі, рабства. Великий тлумачний словник сучасної мови