визив

ВИ́ЗИВ, у, ч., рідко.

Те саме, що ви́клик.

У голосі дівчини вчувалися нотки роздратування, навіть якийсь визив (з газ.);

* У порівн. Ебеновий вождь з сережкою зорі у вусі, спів поганський жбурнувши в хмари, наче визив, прокляне поразки бога злого (Б.-І. Антонич).