визивно
ВИЗИ́ВНО.
Присл. до визивни́й.
Сотник визивно засміявся в привітне обличчя господаря і круто повернувся (Іван Ле);
Визивно, на весь зріст бігли солдати до річечки, з ходу ведучи скажену стрілянину (Ю. Збанацький);
Настя переступила через тин і пішла, так само витанцьовуючи, через подвір'я, ще й покрутилася кілька разів, ще й ухнула визивно й дзвінко вівкнула (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визивно — визи́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- визивно — Присл. до визивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визивно — Завзято, завоїсто, загонисто, запально Словник чужослів Павло Штепа
- визивно — ВИЗИ́ВНО. Присл. до визивни́й. Сотник визивно засміявся в привітне обличчя господаря і круто повернувся (Ле, Наливайко, 1957, 32); Визивно, на весь зріст бігли солдати до річечки, з ходу ведучи скажену стрілянину (Збан., Незабутнє, 1953, 31). Словник української мови в 11 томах