визолочений

ВИ́ЗОЛОЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́золотити.

Зупинився перед червоною табличкою, що була вже пригвинчена до дверей. “Клуб юннатів”, – читав він визолочені літери (Ю. Мокрієв);

Якийсь час вдивлявся в далину, у визолочену сонцем, обставлену дубами стіну лісову (Г. Колісник);

// ви́золочено, безос. пред.

Оправи напрестольних хрестів визолочено і прикрашено перламутром (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визолочений — ви́золочений 1 дієприкметник від: ви́золотити ви́золочений 2 дієприкметник золотистий Орфографічний словник української мови
  2. визолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до визолотити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визолочений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  4. визолочений — ВИ́ЗОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́золотити. // У знач. прикм. Зупинився перед червоною табличкою, що була вже пригвинчена до дверей. "Клуб юннатів", — читав він визолочені літери (Мокр., Острів.., 1961, 80). Словник української мови в 11 томах