визолочений
ВИ́ЗОЛОЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́золотити.
Зупинився перед червоною табличкою, що була вже пригвинчена до дверей. “Клуб юннатів”, – читав він визолочені літери (Ю. Мокрієв);
Якийсь час вдивлявся в далину, у визолочену сонцем, обставлену дубами стіну лісову (Г. Колісник);
// ви́золочено, безос. пред.
Оправи напрестольних хрестів визолочено і прикрашено перламутром (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визолочений — ви́золочений 1 дієприкметник від: ви́золотити ви́золочений 2 дієприкметник золотистий Орфографічний словник української мови
- визолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до визолотити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визолочений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- визолочений — ВИ́ЗОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́золотити. // У знач. прикм. Зупинився перед червоною табличкою, що була вже пригвинчена до дверей. "Клуб юннатів", — читав він визолочені літери (Мокр., Острів.., 1961, 80). Словник української мови в 11 томах