визорювати
ВИЗО́РЮВАТИ, ює, недок., ВИ́ЗОРІТИ, рить, док.
Укриватися зірками (про небо).
Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (О. Гончар);
// безос.
Поволі визорювало. На сході, вище лісу, то розгорялись, то гасли Стожари (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визорювати — визо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- визорювати — -ює, недок., визоріти, -рить, док. Вкриватися зірками (про небо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- визорювати — ВИЗО́РЮВАТИ, ює, недок., ВИ́ЗОРІТИ, рить, док. Вкриватися зірками (про небо). Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького шляху (Гончар, Людина.., 1960, 147); // безос. Поволі визорювало. Словник української мови в 11 томах