1. Словник української мови у 20 томах

визубрювати

ВИЗУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗУБРИТИ, рю, риш, док., що, розм.

Механічно завчати що-небудь, не вникаючи у зміст.

Визубрила текст, як папуга (О. Донченко);

– Правопис хай визубрить, – докидаю свого гніву і я (О. Гончар);

– А ти вже й визубрила від корінця до корінця? – усміхнулася Ковалевська (Ю. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визубрювати — визу́брювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. визубрювати — -юю, -юєш, недок., визубрити, -рю, -риш, док., перех., розм. Механічно завчати що-небудь, не вникаючи у зміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визубрювати — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док. Словник синонімів української мови
  4. визубрювати — ВИЗУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗУБРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Механічно завчати що-небудь, не вникаючи у зміст. Визубрила текст, як папуга (Донч., V, 1957, 552). Словник української мови в 11 томах