виказка
ВИ́КАЗКА, и, ж., рідко
Документ, посвідчення особи.
Данило розгорнув .. прим'ятий папiрець, на ньому великими лiтерами було надруковано: “Особиста виказка. Громадянин Харитон Заїка має право мешкання у селi Жовнино. Шеф-комендант Короїд” (М. Стельмах);
Виказка залізничників надавала їм можливість користуватися правом на пільговий проїзд залізницею (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виказка — -и, ж., зах. Документ, посвідчення особи. Великий тлумачний словник сучасної мови