виказка

ВИ́КАЗКА, и, ж., рідко

Документ, посвідчення особи.

Данило розгорнув .. прим'ятий папiрець, на ньому великими лiтерами було надруковано: “Особиста виказка. Громадянин Харитон Заїка має право мешкання у селi Жовнино. Шеф-комендант Короїд” (М. Стельмах);

Виказка залізничників надавала їм можливість користуватися правом на пільговий проїзд залізницею (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виказка — -и, ж., зах. Документ, посвідчення особи. Великий тлумачний словник сучасної мови