1. Словник української мови у 20 томах

виказувачка

ВИКА́ЗУВАЧКА, и, ж., розм.

Жін. до вика́зувач.

Про сімейну драму родини Кротевичів знайомим стало відомо від Ганни Миколаївни, пліткарки та виказувачки чужих таємниць (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виказувачка — вика́зувачка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. виказувачка — -и, розм. Жін. до виказувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виказувачка — ВИКА́ЗУВАЧКА, и, ж., розм. Жін. до вика́зувач. Словник української мови в 11 томах