1. Словник української мови у 20 томах

викашлювати

ВИКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КАШЛЯТИ, яю, яєш, док., що.

Кашляючи, видаляти що-небудь із горла.

Вода попала в мої легені, і я почав викашлювати її назовні (із журн.);

* Образно. Парубки її щиро боялися, бо коли Горпина кимось потрусить або й кине під ноги, то вже тому треба мерщій тікати й місяць викашлювати сором (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викашлювати — вика́шлювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викашлювати — -юю, -юєш, недок., викашляти, -яю, -яєш, док., перех. Кашляючи, видаляти що-небудь із горла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викашлювати — див. кашляти Словник синонімів Вусика
  4. викашлювати — ВИКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КАШЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. Кашляючи, видаляти що-небудь з горла. *Образно. Парубки її щиро боялися, бо коли Горпина кимось потрусить або й кине під ноги, то вже тому треба мерщій тікати й місяць викашлювати сором (Ю. Янов., II, 1958, 351). Словник української мови в 11 томах