1. Словник української мови у 20 томах

викидайло

ВИКИДА́ЙЛО, а, ч., розм.

Працівник у шинку, будинку розпусти і т. ін., який виводить, виштовхує п'яних.

Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка “Добрий вечір” їм, – І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (М. Рильський);

Я наївно вважав, що часи м'язистих викидайл залишилися в 90-х роках минулого століття (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викидайло — викида́йло іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. викидайло — -а, ч., розм. 1》 заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п'яних. 2》 Охоронець у нічних клубах, ресторанах тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викидайло — викида́йло вул. портьєр у ресторані (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. викидайло — А, ч. Охоронець. Заходжу я туди, а там такий викидайло на дверях. Фіг пустить без запрошення. Словник сучасного українського сленгу
  5. викидайло — (-а) с. і ч.; мол., жрм. Швейцар у ресторані, барі; охоронець на дискотеці. Хоч за інструкцією, вочевидь, уже давно мала б покликати викидайла (Л. Кононович, Я, зомбі); У бар входить здоровань і запитує бармена: — Вам викидайли потрібні? (ВЗ, 8.08.2000). БСРЖ, 117; ПСУМС, 13. Словник жарґонної лексики української мови
  6. викидайло — див. сильний Словник синонімів Вусика
  7. викидайло — ВИКИДА́ЙЛО, а, ч., розм., заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п’яних. Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка "Добрий вечір" їм, — І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (Рильський, II, 1956, 38). Словник української мови в 11 томах