викишкувати

ВИ́КИШКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм.

Те саме, що ви́потрошити.

Тушку щуки для фарширування треба очистити від луски, промити, зняти шкіру “панчохою”, викишкувати, промити (із журн.).

ВИКИ́ШКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КИШКАТИ, аю, аєш, док., кого, розм.

1. Відганяти птахів вигуками “киш!”.

Яка копаночка там славна – каченятка, було, й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Марко Вовчок);

Трудно буде козакам викишкати отого шуліку з гнізда, – загомонів стиха Вовгура-Лисенко (І. Нечуй-Левицький);

– Квочка ж більша горобця, .. а горобець – маленький, – доки його викишкаєш (Остап Вишня).

2. перен. Виганяти кого-небудь звідкись, примушувати залишити щось.

– Хай веде нас отаман до гетьмана Павлюка і будемо всі разом з України панів викишкувати! (В. Чемерис);

Всім бажалось викишкати його [панотця], і тільки приключки чекали (А. Свидницький).