викладачка
ВИКЛАДА́ЧКА, и, ж.
Жін. до виклада́ч.
Тільки-но Сергій рушив з місця, як назустріч трапилась його колишня вчителька, викладачка математики в середній школі (О. Гуреїв);
Коли випаде так, що під час занять з дівчатами буде Віра Костянтинівна, улюблена викладачка, то юні медички свою увагу більше віддаватимуть їй (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викладачка — виклада́чка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- викладачка — -и, розм. Жін. до викладач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викладачка — ВИКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до виклада́ч. Тільки-но Сергій рушив з місця, як назустріч трапилась його колишня вчителька, викладачка математики в середній школі (Гур., Друзі.., 1959, 29). Словник української мови в 11 томах