1. Словник української мови у 20 томах

виклеювати

ВИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КЛЕЇТИ, ею, еїш, док., що.

1. Клеїти що-небудь з усіх боків або в певній кількості.

– Є в селі, – думали вони, якась людина, що дістає їх [листівки] і виклеює, виклеює, виклеює (С. Скляренко).

2. Виготовляти що-небудь за допомогою склеювання або наклеювання.

Коли ж влітку у вихідні дні спинявся поблизу човен з веселою ватагою городян, господар хатини зачинявся у колишньому хлівці, а нині майстерні, де з різноколірної соломи виклеював на чорному картоні невеличкі картинки (із журн.);

Ми розпалювали комин і виклеювали фігурки різних тваринок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виклеювати — викле́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виклеювати — -юю, -юєш, недок., виклеїти, -ею, -еїш, док., перех. 1》 Обклеювати що-небудь з усіх боків. 2》 Робити що-небудь за допомогою склеювання або наклеювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виклеювати — Викле́ювати, -кле́юю, -кле́юєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виклеювати — ВИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. 1. Обклеювати що-небудь з усіх боків. 2. Робити що-небудь за допомогою склеювання або наклеювання. Словник української мови в 11 томах
  5. виклеювати — Виклеювати, -клеюю, -єш сов. в. виклеїти, -клею, -їш, гл. Выклеивать, выклеить. Словник української мови Грінченка