1. Словник української мови у 20 томах

виколошування

ВИКОЛО́ШУВАННЯ, я, с.

Стан за знач. виколо́шуватися.

Найбільше поживних речовин озимі культури потребують весною – з початку вегетації до виколошування (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виколошування — виколо́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виколошування — -я, с. Те саме, що колосіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виколошування — ВИКОЛО́ШУВАННЯ, я, с. Стан за знач. виколо́шуватися. Найбільше поживних речовин озимі культури потребують весною — з початку вегетації до виколошування (Хлібороб Укр., 2, 1964, 31). Словник української мови в 11 томах