1. Словник української мови у 20 томах

виколупнути

ВИ́КОЛУПНУТИ, ну, неш, док., що.

Однокр. до виколу́пувати.

* Образно. Спробуй їх [козаків] виколупнути з-за земляних буртів, сидітимуть там, доки пороху і харчу (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виколупнути — ви́колупнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виколупнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до виколупувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виколупнути — КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев. Словник синонімів української мови
  4. виколупнути — ВИ́КОЛУПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до виколу́пувати. Словник української мови в 11 томах
  5. виколупнути — Ви́колупати, виколупнути см. виколупувати. Словник української мови Грінченка