1. Словник української мови у 20 томах

викрашування

ВИКРА́ШУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. викра́шувати.

Для уточнення речовинного складу карбонатних порід здійснювалось викрашування карбонатних мінералів у шліфах алізарином червоним (з наук. літ.);

Викрашування оселі перед святом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрашування — викра́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викрашування — -я, с. Дія за знач. викрашувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрашування — ВИКРА́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викра́шувати. Словник української мови в 11 томах