викривання

ВИКРИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. викрива́ти.

Найбільший інтерес мають писання афонського ченця Івана, родом із Вишні у Галичині (жив між другою половиною ХVІ і 30-ми роками ХVІІ ст.), його пристрасні викривання занепаду моральності й релігійності у земляків, а особливо серед духовенства (з наук. літ.);

В останньому виданні журналу приділялося багато уваги саме викриванню фактів корупції у владних структурах (з Інтернету).