викривленість
ВИ́КРИВЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. ви́кривлений.
Викривленість стіни була помітною навіть неозброєним оком (з газ.);
Слід не тільки вимірювати розумові здібності, а й виявляти викривленість соціальних стосунків, породжену корупцією, мафією, простіше кажучи – кумівством, блатом, хабарництвом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викривленість — ви́кривленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- викривленість — -ності, ж. Стан за знач. викривлений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викривленість — ВИ́КРИВЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ви́кривлений. Словник української мови в 11 томах