викришувати
ВИКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КРИШИТИ, шу, шиш, док., що.
Подрібнюючи на шматочки, крихти, видаляти звідки-небудь.
– Мерщій признавайся, парубче.., – з посмішечкою говорить Гервасій і знову виважує свою руку, яка не одному хліборобу і вибивала, і викришувала зуби (М. Стельмах);
Хлопчина знову витяг сучок і, ледь не викришуючи собі зуби, почав гризти (Ю. Логвин);
Морська вода викришила у вапнякові чудернацьку заглибину у вигляді людської ноги (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викришувати — викри́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викришувати — -ую, -уєш, недок., викришити, -шу, -шиш, док., перех. Перетворюючи в дрібні шматочки, крихти, видаляти звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викришувати — ВИКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КРИШИТИ, шу, шиш, док., перех. Перетворюючи в дрібні шматочки, крихти, видаляти звідки-небудь. — Мерщій признавайся, парубче.. Словник української мови в 11 томах