викруглювати
ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., що.
Надавати чому-небудь округлої форми (перев. про очі).
Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (І. Волошин);
Оверко злякано викруглив волові білки очей і обома руками охопив шапку з п'ятаком у денці (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викруглювати — викру́глювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викруглювати — -юю, -юєш і викругляти, -яю, -яєш, недок., викруглити, -лю, -лиш, док., перех. Надавати чому-небудь округлої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викруглювати — ВИКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРУГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Надавати чому-небудь округлої форми. Хлопець квапився, напихав повен рот і трудно ковтав; викругляв очі, наче й сам дивувався, що все йому поки що сходить (Вол., Озеро.., 1959, 150). Словник української мови в 11 томах