викурений

ВИ́КУРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́курити.

Кожна викурена цигарка для мене – удар сигнального гонга, що звучав раніше здалека, а ось усе ближчає, ближчає і лунає вже на моєму порозі (В. Підмогильний);

Лагідне слово, лист із дому, викурена у спокої сигарета, година цікавого читання, яке ніщо не перериває, – це все речі, які в моєму тутешньому контексті можуть принести мені більшу радість, аніж найбагатші й найрізноманітніші враження на свободі (А. Крижанівський);

// ви́курено, безос. пред.

Дідусь сказав, що бджіл уже викурено – можна починати качати мед (із журн.).