вилощувати
ВИЛО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛОЩИТИ, щу, щиш, док., що.
Робити блискучим, наводити зовнішній лоск (див. лоск¹).
Пара мовчазних натирачів вилощували паркет за всіма правилами свого майстерства (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилощувати — вило́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вилощувати — див. вилощити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилощувати — див. полірувати Словник чужослів Павло Штепа