1. Словник української мови у 20 томах

вилужений

ВИ́ЛУЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́лужити.

Дівчина мала нездорове, вилужене постійним застосуванням хімічних засобів волосся (із журн.);

Вилужений чорнозем.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилужений — ви́лужений дієприкметник від: ви́лужити Орфографічний словник української мови
  2. вилужений — ВИ́ЛУЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лужити. Словник української мови в 11 томах