вилучення
ВИ́ЛУЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́лучити.
Для того, щоб підготувати залізо до наступної обробки, криці кілька разів проковувалися для ущільнення та вилучення шлаків (з наук.-попул. літ.);
Хоч у видавництві всі вважали, що вилучення книжок є небезпечна прелюдія до чистки, але Микола Степанович не боявся чистки (Б. Антоненко-Давидович);
Воно [життя] скінчилося зі смертю матері та вилученням з Академії, й здавалося, вже ніщо не пробудить у мені цікавості та спраги життя (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилучення — ви́лучення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вилучення — Извлечение (извлечение запасов) — enrichment, recovery of reserves, extraction — *Ausbringen, entnommene Bestände, abgefuhrte Reserven — 1) Процес отримання будь-якого компонента з к.к. або суміші речовин. Гірничий енциклопедичний словник
- вилучення — -я, с. Дія за знач. вилучити. Вилучення запису спец. — процедура виведення запису з файлу або бази даних. Вилучення набору даних спец. — вилучення імені файлу з каталогу або заголовку тому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилучення — Ви́лучення, -ння, -нню, у -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вилучення — ВИ́ЛУЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лучити. Редактор текстової частини М. Рильський поставив своїм завданням поліпшити драматургію опери ["Тарас Бульба"] шляхом вилучення ряду статичних епізодів (Мист., 3, 1955, 27) Словник української мови в 11 томах