вилущення
ВИ́ЛУЩЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́лущити і ви́лущитися 1, 2.
Рубці, що утворилися після кесаревого розтину, вилущення міоматозного вузла тощо спричинюють розрив матки у жінок (з наук. літ.);
На жаль, копітка праця зі збирання, опрацювання, вилущення історичних фактів із джерел, складання їх у загальну історичну картину не відображені в тексті з огляду на обмежений обсяг дисертації (з наук. літ.);
Фахівці побоюються, що навесні на цьому місці утворяться ями, адже може початися вилущення щебеню з бітуму (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me