вимальовувати

ВИМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАЛЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що.

1. Ретельно, з усіма деталями малювати, старанно розмальовувати кого-, що-небудь.

Тарас під самісінькою банею вимальовував якийсь візерунок (О. Іваненко);

Надьку Винниківну, хоча й на маленькій полотнинці, він вимальовував трохи чи не все літо, не пропустивши, здається, жодної світанкової зорі, необхідної для цієї роботи (О. Гончар);

Дівчина зашарілася й опустила вічі долу, почала щось вимальовувати пальцем ноги на пилюці (І. Білик);

– Видиш [бачиш], яку драбинку я тобі вималював? (Р. Іваничук);

– В цьому щось є, – підніс пальця догори Агапіт, – це гарно сказано, а ще ліпше ти, чоловіче, вималював оті візерунки, на які я ще трохи подивлюся (П. Загребельний);

– Дай мені каламар і папір – я вмить вималюю (Ю. Логвин);

// Ретельно окреслюючи, фарбувати що-небудь.

Ельза підходить до туалетного столика і починає акуратно вимальовувати губи (В. Собко);

На сирому яйцi вимальовують розтопленим воском тi мiсця, що їх треба лишити незафарбованими (із журн.).

2. перен. Розповідати, писати про кого-, що-небудь, уявляти когось, щось дуже виразно, з подробицями.

А коли б же чули ви, як Маруся вимальовує вас, і вашу одежину, і похід, і погляд! (Марко Вовчок);

Шепоче знов трава ласкава мені про молодість свою, і вимальовує уява дзвінки конвалій у гаю (В. Сосюра);

Уява вимальовувала скривджене, з пiдтискненими [підтисненими] губами Бiланове обличчя (О. Гончар);

Він [П'єр-Жуль] зачитався. Яке те все було далеке, і всі звичаї, і вдачі, весь побут незнаної країни – певне, вона, авторка, дуже її любить, коли так вималювала все, і, певне, сумує за нею, бо немов проспівала якусь баладу (О. Іваненко).

(1) Вимальо́вувати (змальо́вувати) / ви́малювати (змалюва́ти) слова́ми – розповідати про кого-, що-небудь, описувати когось, щось дуже виразно, з подробицями.

Розповiдати про Маланку – все одно, що змальовувати словами музику Моцарта чи удар блискавки (із журн.);

Вона встигла вас і зобачити, і розгледіти, і так вималює словами, що удруге вас пізнають усі в хаті (Марко Вовчок).