1. Словник української мови у 20 томах

вималюваний

ВИ́МАЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́малювати.

Підводиться [Орест] східцями до вітальні, вималюваної стилізованими статичними візерунками (Олесь Досвітній);

Стінгазета. Любовно фарбою вималювана назва (А. Головко);

// ви́малювано, безос. пред.

– А щоб ти, графе, знав, як там [у газеті] тебе й твого Альфонса вималювано! (І. Франко);

У повісті О. Кобилянської вималювано образ Наталки Верковичівни, котра, як і Олена Ляуфлер, зазнає болючих розчарувань, страждає від несприятливих обставин, але не занепадає духом (з наук. літ.);

Пісня Г. Сковороди “Всякому городу нрав і права” – гостра як стріла, дістає вже й “нових” українців, портрет яких вималювано точно з оригіналу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вималюваний — ви́малюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вималюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вималювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вималюваний — Ви́малюваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вималюваний — ВИ́МАЛЮВАНИЙ див. ви́мальований. Словник української мови в 11 томах