1. Словник української мови у 20 томах

вимахувати

ВИМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок.

Раз у раз махати чим-небудь.

Перед ним стояв собака. Вимахуючи звислим хвостом, він дивився на Альошу своїм вогким, зворушеним поглядом (І. Микитенко);

Вона [чайка] летіла легко, енергійно вимахувала крилами і швидко наздогнала табун (Ю. Збанацький);

Чоловіки про щось збуджено розмовляли, вимахували руками, показували на школу, що стояла через дорогу (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимахувати — вима́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимахувати — -ую, -уєш, недок. Раз у раз махати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимахувати — ВИМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз махати чим-небудь. Передні [гості] ще таки вимахували руками (Мирний, III, 1954, 84); Перед ним стояв собака. Вимахуючи звислим хвостом, він дивився на Альошу своїм вогким, зворушеним поглядом (Мик. Словник української мови в 11 томах
  4. вимахувати — Вимахувати, -хую, -єш сов. в. вимахати, -хаю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахнуться. Буком вимахує. Молодая Бондарівна ще жартів не знала, вимахала ділу руку, да по пиці втяла. н. п. 2) Намахиваться, намахаться. Добре ж вони, добре вимахали крила. К. Досв. 107. Словник української мови Грінченка