вимащуватися
ВИМА́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МАСТИТИСЯ, ащуся, астишся, док.
1. Вимащувати себе чим-небудь.
Бджілка вимащується у пилок, потім струшує його на іншу квітку, запилюючи її (з наук.-попул. літ.);
А лисиця тим часом забігла в хижу, де жінка хліб місила. Жінка вийшла корову доїти, а лисичка скочила в корито, вимастилася тістом, вибігла на двір, обвалялася в смітті, воно й приліпилося (з казки);
Підмовив [Робінзон] одного третьокласника, щоб у П'ятницю перевернувся. Примусив того смолою вимаститись (Ю. Збанацький).
2. Ставати брудним.
“Поле – суцільне місиво, я весь вимастився, до того ж пропустив м'яч, і ми програли, але бойове хрещення відбулося”, – так прокоментував матч футболіст (з газ.);
Пропонуємо дитячі бахили, щоб не вимащувався одяг матері у мокру погоду (з мови реклами).
3. тільки недок. Пас. до вима́щувати 2.
Значення в інших словниках
- вимащуватися — вима́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимащуватися — -уюся, -уєшся, недок., вимаститися, -ащуся, -астишся, док. 1》 Вимащувати себе чим-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до вимащувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимащуватися — ВИМА́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МАСТИТИСЯ, ащуся, астишся, док. 1. Вимащувати себе чим-небудь. Підмовив [Робінзон] одного третьокласника, щоб у П’ятницю перевернувся. Примусив того смолою вимаститись (Збан., Мор. чайка, 1959, 34). 2. тільки недок. Пас. до вима́щувати. Словник української мови в 11 томах
- вимащуватися — Вимащуватися, -щуюся, -єшся сов. в. вимаститися, -щуся, -стишся, гл. Вымазываться, вымазаться, смазываться, смазаться. Словник української мови Грінченка