1. Словник української мови у 20 томах

вимежовувати

ВИМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МЕЖУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Проводячи межу, межі, виділяти частину земельної ділянки.

Закон від 18 травня 1882 року надавав право кожному власнику, що мав 50 і більше десятин землі, отримати “відрубну” ділянку, якщо ж кількість землі перевищувала 300 десятин в одного власника, то він зобов'язаний був вимежовувати “відрубні” ділянки (з наук. літ.);

Включення визначених територій до складу Канівського природного заповідника дасть змогу оперативно вимежувати особливо цінні землі від можливого роздержавлення (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимежовувати — вимежо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимежовувати — -ую, -уєш, недок., вимежувати, -ую, -уєш, док., перех., спец. Проводячи межу, межі, виділяти частину земельної ділянки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимежовувати — ВИМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МЕЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., спец. Проводячи межу, межі, виділяти частину земельної ділянки. Словник української мови в 11 томах