1. Словник української мови у 20 томах

вимережувати

ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МЕРЕЖИТИ, жу, жиш, ВИ́МЕРЕЖАТИ, аю, аєш, док., що.

1. Вишивати мережкою.

Мені треба сорочку вимережити (Ганна Барвінок);

– Яка ж я, мамо, буду добра жінка, коли сорочки своєму чоловікові не вишию? Я б йому, які найкращі зразки є, всі б, здається, вимережила... (Панас Мирний);

Обласна культурно-мистецька акція “Вишивана доля Вінниччини” викличе у багатьох жінок непереборне бажання вимережити собі, своїм рідним та близьким сонячні вишиванки (з газ.);

Десятки рушників, серветок, сорочок вимережала за свій вік народна майстриня (з газ.).

2. перен. Покривати поверхню чогось негустими візерунками (перев. смугами), дрібними слідами і т. ін.

Дівчинка покрила розтопленим воском яєчко, потім почала втискати у нього різнобарвний бісер, вимережуючи візерунок (із журн.);

Великі шиби уквітчалися .. дивовижними візерунками, що вишив та вимережав славний морозенко (С. Васильченко);

Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимережувати — вимере́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимережувати — -ую, -уєш, недок., вимережити, -жу, -жиш і вимережати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вишивати мережкою. 2》 перен. Покривати негустими візерунками (перев. смугами), дрібними слідами і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимережувати — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
  4. вимережувати — Вимере́жувати, -ре́жую, -ре́жуєш; ви́мережати і ви́мережити, -режу, -режиш, -режать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вимережувати — ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МЕРЕЖИТИ, жу, жиш і ВИ́МЕРЕЖАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Вишивати мережкою. Мені треба сорочку вимережити (Барв., Опов.., 1902, 216); — Яка ж я, мамо, буду добра жінка, коли сорочки своєму чоловікові не вишию?... Словник української мови в 11 томах
  6. вимережувати — Вимережувати, -жую, -єш сов. в. вимережити, -жу, -жиш, гл. Украшать, украсить узорами. Словник української мови Грінченка