виметнутися
ВИ́МЕТНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
Швидко вийти, вибігти, виїхати і т. ін.
Далеко на стежці, що перевалювала аж ген через голу, осяяну сонцем сопку, виметнулась манюнька комашинка... Собака! (І. Багряний);
Він, мов той хлопчик, виметнувся з хати (М. Чабанівський);
Влетів [Матвій] у хащу, аж затріщало гілля, перечепився, трохи не впав, виметнувся на невеличку галявину (Ю. Мушкетик);
// Стрімко піднятися догори.
Виметнулись перші язички полум'я, і вже на нього звідусіль навалились тремтячі від холоду бійці, хапаючи тепло (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виметнутися — ви́метнутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виметнутися — -нуся, -нешся, док. Швидко вийти, вибігти. || Стрімко піднятися догори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виметнутися — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- виметнутися — ВИ́МЕТНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Швидко вийти, вибігти. Він, мов той хлопчик, виметнувся з хати (Чаб., Тече вода.., 1961, 144); // Стрімко піднятися догори. Виметнулись перші язички полум’я, і вже на нього звідусіль навалились тремтячі від холоду бійці, хапаючи тепло (Гончар, II, 1959, 421). Словник української мови в 11 томах