1. Словник української мови у 20 томах

вимивина

ВИМИ́ВИНА, и, ж.

Заглибина в землі, утворена потоком води; вимоїна.

Широкий і волохатий піджак .. був після купання в вимивині з струмковою водою досить чистий (В. Барка);

Школярі не раз знаходили тут у вимивинах берега мамонтові бивні та кам'яне знаряддя наших пращурів (О. Гончар);

Власник городу розповідав, що нахил утворився в результаті осідання землі в якусь порожнечу, імовірно вимивину (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимивина — вими́вина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимивина — -и, ж. Заглибина в землі, утворена текучою водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимивина — див. яма Словник синонімів Вусика
  4. вимивина — ПРОМИ́ВИНА (крізний отвір або заглибина у чомусь, утворені потоком води), ПРОМО́ЇНА рідше, ПРОТО́ЧИНА, ВИМИ́ВИНА, ВИМО́ЇНА, ПРО́ЛИЗЕНЬ розм., ПРО́ЛИЗ розм. Течія часто-густо робила в кризі промивини, в які можна було провалитися (П. Словник синонімів української мови
  5. вимивина — ВИМИ́ВИНА, и, ж. Заглибина в землі, утворена текучою водою. Словник української мови в 11 томах