1. Словник української мови у 20 томах

вимикати

ВИ́МИКАТИ див. вими́кувати.

ВИМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МКНУТИ, ну, неш, док., що.

Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв'язок із загальною системою.

Потім я вимикаю .. телефон, світло над головою і віддаюся думкам (Ю. Яновський);

– Я взявся усунути обрив [проводів], не вимикаючи струму (О. Гончар);

// Припиняти дію якого-небудь приладу, електричного механізму.

Потужний прожектор, закріплений на грудях скафандра, давав сліпуче біле проміння. Галя кілька разів вмикала і вимикала його, знайшовши кнопку керування (В. Владко);

Дорога в ущелині круто спадала вниз, шофер вів по ній машину, вимкнувши мотор (В. Кучер);

// перен. Припиняти роботу, блокувати дію біологічного механізму.

Ми поки що навчилися вимикати одиничні гени, на цьому ґрунтуються наші надії на лікування важких спадкових хвороб (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимикати — (припиняти дію чогось) виключати, (газ, воду) відключати, (світло) гасити. Словник синонімів Полюги
  2. вимикати — ви́микати дієслово доконаного виду висмикнути діал. вимика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вимикати — ВИМИКАТИ – ВИКЛЮЧАТИ Вимикати, вимкнути. Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв’язок із загальною системою: вимикати, вимкнути струм, вимикати телефон, вимкнути мотор, вимкнути опалення, вимкнути воду. Виключати, виключити. Літературне слововживання
  4. вимикати — I в`имикати-аю, -аєш, док., перех., діал. Вирвати. II вимик`ати-аю, -аєш, недок., вимкнути, -ну, -неш, док., перех. Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв'язок із загальною системою. || Припиняти дію якого-небудь приладу, механізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вимикати — ВИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв'язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИ рідше (електричне світло). — Док. Словник синонімів української мови
  6. вимикати — ВИ́МИКАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Вирвати. — Горох також ще відновиться. Раз якось уже й зацвів був, та як ударив град, то стовк його дочиста. Люди вимикали, а я лишив (Круш., Буденний хліб.., 1960, 44). ВИМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Словник української мови в 11 томах