вимолот

ВИ́МОЛОТ, у, ч.

1. Дія за знач. ви́молотити.

Сіро-димчасті, жорсткі, міцні колоскові луски зумовлюють дуже важкий вимолот зернин (з наук.-техн. літ.);

Вологість зерна у колосі, а також вологість соломи є вирішальною для визначення ступеня дозволоження зерен під час вимолоту (з навч. літ.).

2. Вимолочене зерно, насіння.

Якщо у бурульок немає всередині пустоти, то налив хлібів повний і вимолот багатий (із журн.);

У зерносховищах вимолот зберігається з урахуванням оптимального температурного режиму та вологості повітря (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me