1. Словник української мови у 20 томах

виморений

ВИ́МОРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́морити.

Спав він ту коротеньку літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений важкою роботою (Панас Мирний);

Виморені походами.., козаки були раді відпочити (П. Панч);

Виморені коні уперто місили шляхову грязюку (Іван Ле);

Згодом і вогні погасли, й виморені нескінченним походом ратники втихли (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виморений — ви́морений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виморений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виморити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виморений — ВИ́МОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́морити 2. І спав він ту коротеньку, літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений важкою роботою (Мирний, II, 1954, 77); Виморені походами.., козаки були раді відпочити (Панч, Гомон. Україна, 1954, 440). Словник української мови в 11 томах