вимостка

ВИ́МОСТКА, и, ж., буд.

Настил із каменю, дощок і т. ін., що використовують як місток.

За неширокою смугою порушеного шару, що обмежував плиткову підлогу з південного заходу, йшла цегляна вимостка (із журн.);

Кам'яна пісковикова вимостка мала загальну ширину близько 1,5 м (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимостка — Обробка підлоги кам'яними плитами у стародавньому будинку або навколишньої території. Архітектура і монументальне мистецтво