вимуруваний

ВИ́МУРУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́мурувати.

Вони з'їхали з мосту і, поминувши кам'яну браму, вимурувану над самим урвищем прямовисного берега, попрямували вузькою вулицею вгору, до центру (В. Малик);

Ліворуч від Спасо-Преображенського собору біліє не менш величний Борисоглібський собор, вимуруваний з міцної золотавої плінфи у першій половині XII століття князем Давидом (з Інтернету);

* У порівн. Отак і стоять вони [Тетянка з батьком] якийсь час, неначе вимурувані з каменю самої історії (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимуруваний — ви́муруваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимуруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови