вимуштровувати

ВИМУШТРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МУШТРУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

1. Піддаючи муштрі, навчати військової справи, привчати до дисципліни.

Петрова армія складалася тепер головно з рекрутського набору, з тих рекрутів, котрих чужі інструктори вимуштрували на заграничний лад (Б. Лепкий);

Люди теж нічого особливого не гомоніли, вони більше помовчували. Так їх вимуштрувало життя (І. Багряний);

// перен. Навчати чого-небудь, привчати до чогось суворими методами.

Батьки учнів гуманітарної школи-гімназії звернулися з обуренням до дирекції: на якій підставі їхніх дітей вимуштровують із математики, тоді як вивчення іноземних мов здійснюється на посередньому рівні (з газ.);

Доставалось і мені грішному, і мене доволі дратували, поки не вимуштрували, був на послушанії і в коші, і при курені (О. Стороженко).

2. розм. Те саме, що дресирува́ти.

Один циган піймав молоденького ведмедика, приручив його до себе і вимуштрував (з казки);

Вони [пси], мабуть би, й диявола задавили. Батько їх з цуценят вимуштрував (І. Багряний).