1. Словник української мови у 20 томах

вимірювальний

ВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для вимірювання чого-небудь.

Для нього були незрозумілими оці безкраї магістралі, вимірювальні прилади, блочки, вентилі (Д. Ткач);

У тих науках, де вимірювальні математичні методи добре розвинуті (наприклад, фізика та кібернетика) і продуктивно використовуються, теорія катастроф досягла великої ефективності (з наук.-техн. літ.);

Від справності та надійного функціонування вимірювальної медтехніки повністю залежить діагностування та подальше лікування хворих (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимірювальний — вимі́рювальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вимірювальний — див. МІРЧИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. вимірювальний — [вием’ір'увал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. вимірювальний — -а, -е. Признач. для вимірювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вимірювальний — ВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ (признач. для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РНИЙ, МІРИ́ЛЬНИЙ, МІ́РНИЙ, МІ́РЯЛЬНИЙ, МІ́РЧИЙ. Найбільш простим вимірювальним інструментом є вимірювальна лінійка (з посібника); Семен Лодиженко з інструментом... Словник синонімів української мови
  6. вимірювальний — ВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для вимірювання чого-небудь. Для нього були незрозумілими оці безкраї магістралі, вимірювальні прилади, блочки, вентилі (Ткач, Моряки, 1948, 116). Словник української мови в 11 томах