винаймити

ВИ́НАЙМИТИ див. винайма́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винаймити — ви́наймити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. винаймити — див. винаймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винаймити — НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр. Словник синонімів української мови
  4. винаймити — ВИ́НАЙМИТИ див. винайма́ти. Словник української мови в 11 томах