винайняття

ВИНАЙНЯТТЯ́, я́, с.

Дія за знач. ви́найняти.

Довгострокове винайняття будинку виявилося недоцільним – відрядження закінчилося значно раніше (із журн.);

Наша фірма може замовити гіда зі знанням потрібної мови через Асоціацію угорських гідів за меншу ціну, ніж у разі безпосереднього винайняття провідника (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me