винайняття
ВИНАЙНЯТТЯ́, я́, с.
Дія за знач. ви́найняти.
Довгострокове винайняття будинку виявилося недоцільним – відрядження закінчилося значно раніше (із журн.);
Наша фірма може замовити гіда зі знанням потрібної мови через Асоціацію угорських гідів за меншу ціну, ніж у разі безпосереднього винайняття провідника (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me